ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити. В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (Жовт., 2, 1956, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 661.