ОКАЗЕ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКАЗЕ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., книжн. Робити що-небудь сухим, безбарвним, нецікавим; надавати чому-небудь казенного вигляду, характеру. Хвилюємося тим, як доносить учитель-словесник художні твори до своїх вихованців, чи не оказенює їх шкільна програма надмірним анатомуванням (Літ. Укр., 8. І 1965, 1); — Хай змагання розпочнеться не згори, а знизу.. Щоб не оказенити цієї великої справи (Руд., Вітер.., 1958, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 659.