ОЗОКЕРИ́ТНИК, а, ч. Робітник озокеритного промислу. Якщо не в Дрогобичі, то у бориславських озокеритників буде налагоджено виробництво сумішей високої якості, що придатні для вироблення мийних речовин (Роб. газ., 5.І 1964, 2); Шахтар-озокеритник.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 657.