Про УКРЛІТ.ORG

ознаменований

ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознамено́вувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Ком. Укр., 8, 1966, 22); // ознамено́вано, безос. присудк. сл. Коли становлення капіталізму було ознаменовано створенням ганебної колоніальної системи, то виникнення і зміцнення соціалізму провістило про настання ери визволення пригноблених народів (Ком. Укр., 11, 1963, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 656.

вгору