Про УКРЛІТ.ORG

озлитися

ОЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Котл., І, 1952, 183); Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Фр., І, 1955, 18); // Стати злим, злостивим. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169); По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Бурл., Напередодні, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 655.

вгору