ОЗДО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто оздоблює що-небудь; фахівець з оздоблення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 651.