ОДІССЕ́Я, ї, ж., книжн. Тривалі мандри або блукання з різними пригодами. Прекрасно, коли, споглядаючи на екрані сповнену великого соціального драматизму одіссею своїх героїв, глибоко схвильовані глядачі самі роблять для себе належні висновки (Довж., III, 1960, 145); Швейкова одіссея між російськими полоненими тривала далі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 556).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 631.