ОДЯ́ГНЕНИЙ, ОДЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до одягти́ і одягну́ти. У світлицю вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в білу сорочку, в чорну спідницю з червоними квіточками і зав’язана чорною хусткою (Н.-Лев., І, 1956, 137); Фіакр рушив, зоставивши серед пішоходу бідно одягнутого студента.. з щасливим виразом на лиці… (Хотк., І, 1966, 42); Дівчата були одягнені за першою вимогою моди (Вільде, Сестри.., 1958, 53); Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір (Забіла, У.. світ, 1960, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 646.