ОДУРМА́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одурма́нити. Римський папа Пій XII.. сипле прокляттями.. на тих, хто не хоче підкорятися його одурманенню і диктатові (Мельн., Поріддя.., 1959, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 643.