ОДУ́ЖАЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до оду́жати. У ті вранішні години море було особливо ласкавим і ніжним у поводженні з одужалими санаторцями (Збан., Сеспель, 1961, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.