Про УКРЛІТ.ORG

одружувати

ОДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИ́ТИ, одружу́, одру́жиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч., II, 1963, 229); Одружили Палажку з парубком, і, добре погулявши на весіллі, свекор забрав молодих та й повіз до себе (Стор., І, 1957, 27); До господарства потрібні стали робочі руки, і старшого, Антона, батько одружив (Чорн., Визвол. земля, 1950, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 641.

вгору