ОДРУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. одружи́ти і одружи́тися. Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядкувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Вільде, Сестри.., 1958, 510).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 641.