ОДРИ́НА, и, ж., заст., уроч.

1. Те саме, що одр. — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб’єм м’яким лататтям Та горицвітом перину (Щог., Поезії, 1958, 96).

2. Спальня або кімната взагалі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 641.