Про УКРЛІТ.ORG

однофамілець

ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем. В наросвіті.. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку.. Та дізнавшись, що Заруба — то не однофамілець, а її батько, не заперечували (Кучер, Трудна любов, 1960, 205); [Трохименко:] Я, товариші, бригадир Мартин Федорович Трохименко з Задніпрянського району. А він, тобто академік Трохименко, мій, коротше кажучи, однофамілець (Лев., Марія, 1953, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 640.

вгору