ОДНОТО́ННІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. одното́нний1. Лірика Е. Межелайтіса не знає однотонності, одноманітності, сірості барв і трафаретності, банальності мелодій (Літ. Укр., 24. IV 1962, 14); Рожеві пучечки, пришпилені на персах і коло плечей, кокетливо зміняли однотонність цілого убору (Н.-Лев., III, 1956, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 640.