ОДНОСТРІ́Й, ро́ю, ч., рідко. Формений одяг; уніформа. До кабінету ввійшов присадкуватий чоловік у військовому однострою без армійських значків (Смолич, День.., 1950, 231); Два дозорці в одностроях підвели Віктора Івановича до помосту (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 607).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 639.