ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до односта́йний. [Чалий:] Все пропало!.. Немає згоди, немає одностайності між нами. Одна біда повинна б всіх єднать докупи, а ми йдемо урозтіч!.. (К.-Карий, II, 1960, 267); При закритті [XI] з’їзду Ленін присвятив свою промову партії, її згуртованості, одностайності, ідейній та організаційній єдності (Біогр. Леніна, 1955, 262); Дружба, товариство, єдність, одностайність — це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (Рильський, III, 1956, 7); Мова на величезному просторі від Харкова до Кам’янця-Подільського виявляла таку одностайність, такий брак.. відмін, який вповні відповідав українському національному типові (Фр., XVI, 1955, 337); Довго не може ніхто зо мною бути щасливим, бо я не виношу довго одностайності (Коб.. За ситуаціями, 1914, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 639.