ОДНОМАНІ́ТНО. Присл. до одномані́тний. Крапля за краплею задумано, одноманітно ляскає з стріхи (Вас., ІІ, 1959, 488); Сумно й одноманітно минали дні і ночі, тижні й місяці (Кучер, Голод, 1961, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 636.