ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (Граб., І, 1959, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 630.