ОДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оде́ржати. — У мене було ще в кишені кілька гульденів, одержаних за продаж годинника (Фр., IV, 1950, 288); Бригадир мовчки подав хлопцеві одержаного вранці листа (Ю. Янов., II, 1954, 138); // оде́ржано, безос. присудк. сл. 26 червня в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Тют., Вир, 1964, 275).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 625.