ОГРАБУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ограбува́ти. У Марка злегка затремтіло серце. Піти на ограбування церкви — крок надто сміливий (Мик., II, 1957, 484).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 621.