ОГОЛО́МШЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оголо́мшити. Ядзя вернулась додому з головкою, оголомшеною компліментами (Кобр., Вибр., 1954, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 618.