ОГИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до оги́дливий. Слизький.. черв’як не міг би наповнити його більшою огидливістю і страхом, як .. ці, ніби для його власного добра, вимовлені слова (Коб., Вибр., 1954, 34); Не зневага навіть, а просто якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Вільде, Сестри.., 1958, 445).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 613.