ОБІРНИ́К, у́, ч., діал. Гній. — Для них [тварин] будує [людина] хліви й стайні, тягає воду з криниць,.. викидає обірник (Фр., IV, 1950, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 507.