Про УКРЛІТ.ORG

обійстя

ОБІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Фр., VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Стельмах, І, 1962, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 505.

вгору