Про УКРЛІТ.ORG

община

ОБЩИ́НА, и, ж.

1. іст. Форма виробничого і громадського об’єднання людей у докласовому і як пережиток у класовому суспільстві, що характеризується спільною власністю на засоби виробництва і повним або частковим самоврядуванням. Жили первісні люди невеликими відокремленими групами, по кілька десятків чоловік кожна. Така відокремлена група людей являла собою самостійну, найбільш примітивну організацію суспільства — первісну дородову общину (Іст. УРСР, І, 1953, 11); Тяжко доводиться смердам. В оселищах-общинах живуть вони, біля землі пораються, але вся земля в боярських та княжих руках (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 15); В українському селі ще й у II половині XIX ст. зберігалась община або її залишки, цілий ряд народних артілей тощо (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 105).

2. іст. У дореволюційній пореформеній Росії — адміністративне об’єднання селян з примусовим землеволодінням і круговою порукою. Як соціаліст-утопіст Чернишевський вважав, що тодішня селянська поземельна община дасть можливість Росії перейти безпосередньо до соціалізму, минувши капіталізм (Іст. СРСР, II, 1957, 206); Представник общинників, виступивши вперед, сказав: — В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою (Бурл., Напередодні, 1956, 28).

3. рідко. Те саме, що грома́да11, 2. Оуен зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній перевиховати людей для життя на нових засадах і цим прикладом захопити все людство (Нова іст., 1956, 121); Лукян.. був виділений церковною общиною в склад делегації, яка зустрічала архієрея (Тют., Вир, 1964, 150); А через два тижні Лукерія Степанівна вперше привела її в молитовний дім євангельських баптистів. Власне, це була звичайна хата.., яку наймала місцева община для щотижневих зборищ (Жур., Вечір.., 1958, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 608.

вгору