ОБШЕ́РХЛИЙ, а, е. Шорсткий від дії сонця, вітру і т. ін.; засмаглий, шерхлий. Обшерхлі, попечені смагою губи полоненого ворухнулись ледь помітним усміхом (Гончар, II, 1959, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 606.