ОБХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 599.