ОБУ́ДА, и, ж., заст.

1. Пробудження. * Образно. Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття… (Стар., Поет. тв., 1958, 191).

2. рідко. Стан неспання. — От кому добре спиться!.. Любенький-любенький — чого тільки поважний такий? Чи він і в обуді такий поважний? (Вовчок, І, 1955, 377).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 596.