ОБТЯ́ЖЕНО, присл., рідко. Важко, з зусиллям. Аксель підійшла до Огея, і він обтяжено підвівся (Досв., Вибр., 1959, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 595.