ОБСІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБСІ́КТИСЯ, ічу́ся, іче́шся; мин. ч. обсі́кся, обсі́кла́ся, обсі́кло́ся; док.

1. тільки 3 ос., розм. Ламатися з кінців і випадати (про волосся).

2. тільки 3 ос., розм. Обтріпуватися по краях (про тканину, одяг).

3. тільки 3 ос., розм. Оббивати, пошкоджувати собі копита (про коней). Коні обсіклися (Сл. Гр.).

4. тільки док., розм. Позбутися всього. Обсікся, нічого нема (Номис, 1864, № 1852).

5. тільки недок. Пас. до обсіка́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 579.