ОБСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обста́вити. Двір кругом обставлений залізними палями (Укр.. казки, 1951, 197); Нема вже тепер тії хатки в лісі, що кулями обставлені стіни у неї (Вас., II, 1959, 143); Посеред сцени.. червонів скатертиною стіл, обставлений у два ряди живими хатніми квітами в горщечках (Ткач, Плем’я..,1961, 277); Внизу шуміла Рось, обставлена по обидва боки скелями та купами каміння (Н.-Лев., III, 1956, 92); Флігель мого дитинства ледве можна знайти, — було місце, рясно обставлене болиголовом, будяччям (Ю. Янов., V, 1959, 143); Він вивів Кардаша.. у невеличку бічну кімнату, обставлену книжковими полицями (Жур., Вечір.., 1958, 59); — Ні до якого села вам і показуватися.. не можна, — всі дороги будуть обставлені, а завтра, може, й облаву зроблять по лісах (Фр., II, 1950, 162); Сонце цілими днями не покидало його веселої кімнати, обставленої білими меблями (Сміл., Сад, 1952, 270); Дебют мій обставлений був "безсловесними персонажами" російського репертуару з помічником декоратора та машиністом (Минуле укр. театру, 1953, 22); // обста́влено, безос. присудк. сл. Кафе мільйонерів обставлено без ніяких розкошів (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 54); Церемонію.. було обставлено дуже помпезно (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 584.