ОБСОКОТА́ТИ, о́че, док., перех., розм. Посокотати у багатьох місцях, скрізь (про курку). Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 583.