ОБСНІ́ЖИТИ, ить, док., безос., перех., рідко. Покрити що-небудь снігом, інеєм. Аж спину втомою зломило І вус обсніжило гінцю (Мал., Битва, 1943, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 583.