ОБСЛИ́ЗЛИЙ, а, е, розм. Покритий слизом; слизький. Їмость [її милость] побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Март., Тв., 1954, 437).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 580.