ОБРІДІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який став рідким; поріділий. Обріділий ліс.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 566.