ОБРО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто оброблює що-небудь; фахівець з оброблювання чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 569.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ОБРО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто оброблює що-небудь; фахівець з оброблювання чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 569.