ОБРО́БЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обро́блювати. Під час різання на оброблюваний метал діє різальний клин.., до якого прикладена певна сила (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 189); Для економічної статистики важливіша, безперечно, оброблювана земля, а не вся кількість землі (Ленін, 27, 1972, 154); Ниви, колись оброблювані трудолюбивими смердами, позаростали бур’янами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 531).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 569.