ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1. Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (Україна.., І, 1960, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 565.