ОБРАЗОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. образотво́рчий. Український народ поряд з прекрасним даром пісні, особливим музичним генієм володіє також великим талантом образотворчості (Мист., 3, 1965, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 562.