Про УКРЛІТ.ORG

образник

ОБРА́ЗНИК, а, ч. Той, хто образив кого-небудь. Під загальний регіт Мотря вибігла з кола, люто кинувши в обличчя образникові: — Нехай і так!.. Скоріше козла полюблю, ніж тебе (Руд., Вітер.., 1958, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 561.

вгору