ОБПІКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обпіка́ти. Наше уявлення про розплавлений метал зв’язано з обпікаючим жаром (Наука.., 2, 1962, 26); І коли побачив [Бармаш] кров, .. обпікаюча.. злість підхопила й понесла його (Коз., Гарячі руки, 1960, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 557.