ОБПРЯДА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБІПРЯ́СТИ, обпряду́, обпряде́ш, док., перех., розм. Прясти для кого-небудь все необхідне. — Хай би їх [дітей] було в мене не знаю скільки.. Чи я їх не нагодувала б, чи не обпряла б? (Головко, II, 1957, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 559.