ОБОЮ́ДУ, присл., поет., заст. З обох боків. І мечі в руках їх добрі, Острі обоюду (Шевч., II, 1963, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 553.