ОБОЮДОГО́СТРИЙ, а, е, заст. Обосічний. Переважають [у скіфів] короткі мечі.. з обоюдогострим клинком та гострим кінцем (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 553.