ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., книжн., рідко. Розкривати, оголяти. Хрипіння й стогін.. били по нервах. Наче обнажив хто страшну рану й водить по ній тупим долотом (Хотк., І, 1966, 132); // Знімати з себе або з кого-небудь одяг, головний убір і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 545.