ОБМУНДИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМУНДИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Споряджати обмундируванням (у 2 знач.). Обмундировували їх [бійців], мабуть, нашвидкуруч, бо в одного гімнастьорка була з довгими рукавами, а в другого — з короткими (Тют., Вир, 1964, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 544.