ОБМА́ЦУЮЧИЙ, а, с. Дієпр. акт. теп. ч. до обма́цувати. Макар Сидорович глянув на Віктора тим обмацуючим поглядом, яким дивився завжди, коли хотів заглянути в душу людини (Руд., Вітер.., 1958, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 535.