ОБЛІЖО́К, жка, ч., розм. Зменш. до облі́г. Ой впав сніжок на обліжок, розтався водою, Щось не хоче говорити миленька зі мною (Коломийки, 1969, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 526.