ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь. А як же працюватимуть облицювальники? (Роб. газ., 21.IX 1966, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 524.